неділя, 6 серпня 2017 р.

Перша вишита робота серпня

Всім привіт!


Біля школи на перерві
Дітлахів гурти веселі.
Одні бігають, стрибають,
Інші щось розповідають,
Дехто весело сміється,
Бо у них усе вдається,
Раптом продзвенів дзвінок,
Всі побігли на урок.


"Час на урок" за мотивами ілюстраціїї Юлії Корякіної, дизайнерка Наталія Дервіш. Розмір у хрестиках 147 х 103. 41 колір ДМС (в т.ч. 8 змішаних). 
Вишивала я нитками ДМС по ключу на тканині рівномірного переплетення 36 каунту.

І що ви думаєте, вишила я цю картину за тиждень! Давно я так швидко не відшивала схеми :)

Я так зохопилась цією вишивкою, що  навіть забула фотографувати процес. Хоча планувала зробити фото підготовки, а також декілька фотографій в процесі. Та це зовсім вилетіло в мене з голови, а тут ще і спека така до нас прийшла. Тому, вибачте, але буду показувати лише готову роботу в цілому та в деталях. 


Я слідкую за всіма процесами створення схем, якими ділиться Наталія. І тому, ще задовго до готовності схеми, я вирішила, що обов'язково вишию цю роботу, але пізніше. Та коли схема була вже готова я не втрималась і, вкотре порушуючи свої плани, взялась за неї. Та цього разу дала собі часу на відшив лише тиждень. Хтось скаже, що непотрібно робити обмеження в часі, бо тоді не отримаєш задоволення від вишивки. Та я скажу так, це було неймовірно і задоволення я таки отримала, та ще й яке! Вишивка просувалась швидко і це ще більше мене мотивувало. 

Я в захваті від цієї роботи! Чудовий сюжет і дуже гарно пропрацьована схема! Сандалі дівчинки мене підкорили.  Вони неймовірні! Взагалі в цій роботі дуже багато деталей, які ловлять погляд.

Робота не складна, дівчинка і хлопчик вишиваються повним хрестиком, а фон - напівхрестиком.  До речі, цікаво придумала Наталія розділивши фон на кольори. Це додало закінченності картині. Якщо хтось полінується і не буде вишивати фон, мені здається і так буде гарно. 

Під час вишивки мені згадались і мої шкільні роки. Здається, що це було так давно і в іншому житті. Минуло вже майже 20 років. Це багато чи мало? Для мене час промайнув непомітно... І зараз, згадуючи свої шкільні роки, відчуваю ностальгію за тими роками. 
В початкових класах мені було дуже важко вчитися, я була в класі найменшою за віком і дуже сором'язливою. Довго не вміла читати і в школі мені не подобалось. А вже в п'ятому класі я отримала першу свою п'ятірку. Після уроків я бігла додому з тим зошитом з української мови і раділа. Ця перша п'ятірка відкрила в мені бажання вчитися. Я сумлінно виконувала всі домашні завдання і дуже багато читала. Дев'ять класів в селі я закінчила на відмінно. 

Повертаючись до вишивки хочу сказати, що вона яскрава і атмосферна. Відчувається, що дизайнерка вклала всю свою душу і професіоналізм в цю роботу. Наталія, дякую тобі за прекрасну схему і за ті емоції, що я пережила в процесі вишивки! 

Я пишаюся собою, що дотримала своє слово і вчасно закінчила цю вишивку! Тепер весь свій вільний час я хочу присвятити іншій дуже бажаній роботі, а саме "Берегині" Олександри Сергієнко.  Але це вже інша історія ...

А ще я пишаюся своїм чоловіком! Він не лише підтримує мою творчість словом, але і безпосередньо приймає участь майже у всіх моїх проектах. Ідея декору для фінішного фото належить йому, так само як і малюнок. Спочатку думали, що цей малюнок буде використаний лише для фото та коли я побачила результат, то вирішила залишити цей малюнок в якості паспарту і все це оформити в раму. Мені дуже сподобався результат і здається все гармонічно. Дякую коханий, що ти в мене є!


Дякую, що завітали до мене!







2 коментарі:

  1. Людочка, по-перше хочу привітати тебе із завершенням такого чудового сюжету! Школьні роки- це найкращі роки, саме завдяки школі ми стали такими ,які є, - наполегливими, охайними, привченими до праці... І сюжет дуже милий. Ця кирпата дівчинка в окулярах (мабуть відмінниця)) так гордо вишагує з лінійкою в руках! А хлопчикові так хочеться пограти в футбол...) Все з життя.
    Оформлення - це особливе захоплення!!! Браво твоєму чоловікові. В нього справжній талант. А в вас вийшов творчий тандем. Такого паспарту для цієї вишивки ні в кого не буде. Ви просто МОЛОДЦІ!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за добрі слова! Я дуже пишаюся, що ми з чоловіком "на одній хвилі". Це додає наснаги у творчості і довіри в житті! А сюжет дійсно з життя, тільки скоріше із нашого дитинства. Зараз дітки більше грають в футбол на смартфонах аніж на футбольних майданчиках. Дивлячись на діток, які в транспорті чи десь на вулиці сидять в телефонах розумію яке ж щасливе дитинство було в нас! Ех!

      Видалити